Один із найтехнічніших боксерів сучасності, дворазовий Олімпійський чемпіон (2008, 2012), дворазовий Чемпіон світу (2009, 2011), чемпіон Європи (2008). Заслужений майстер спорту України. Чемпіон світу в напівлегкій вазі за версією WBO, другій напівлегкій вазі за версією WBO, легкій вазі за версією WBA, WBO і журналу «The Ring».
Дитинство
Василь Ломаченко народився в 1988 році в родині спортсменів у місті Білгород-Дністровському, Одеської області. Батько Василя – кандидат в майстри спорту з боксу, Заслужений тренер України, мати – майстер спорту з акробатики. Не дивно, що діти (у Василя є сестра Анастасія – майстер спорту міжнародного класу з акробатики) обрали для себе спортивну кар’єру.
Щойно Василя привезли із пологового будинку, батько одягнув на нього боксерські рукавиці. Тому український чемпіон і не пам’ятає, коли почав займатися боксом. Батько Василя каже, що не мав спочатку наміру виховувати з нього чемпіона, просто хотів, щоб хлопець став справжнім чоловіком.
Окрім боксу, «Лома» займався веслуванням, футболом, самбо і навіть танцями, які хлопець просто ненавидів.
Аматорська кар’єра
Перший значущий успіх на аматорському ринзі прийшов до Василя у віці 16 років. Тоді Ломаченко виграв чемпіонат України. У тому ж році він взяв золото на чемпіонаті Європи серед кадетів (до 16 років) у ваговій категорії до 46 кг. Також отримав там кубок як кращий боксер першості Європи.
Статистика аматорської кар’єри Ломаченка вражає: він провів 397 боїв, з яких програв лише один. На його рахунку сім перемог в чемпіонаті України, дві на чемпіонаті України та «золото» чемпіонату Європи. Головне його досягнення на цьому етапі кар’єри – це Олімпійські ігри.
У 20 років на Олімпійських іграх в Пекіні Ломаченко завоював «золото». Його також визнали кращим боксером турніру, незалежно від вагової категорії. Через чотири роки він повторив свій успіх, але вже у Лондоні.
Професійний бокс
Ломаченко стартував у професійному боксі в напівлегкій вазі. Він почав одразу з 10-раундових боїв. Першим його суперником виявився десятираундовий боєць Хосе Рамірес. Дебют був дуже вдалим: уже в четвертому раунді українець відправив суперника в нокаут. Завдяки цій перемозі Василь зміг претендувати в наступному поєдинку на пояс чемпіона світу.
Наступним супротивником Ломаченка став ще один мексиканський боксер – Орландо Салідо. Бій був дуже складним, через численні порушення з боку Салідо. Мексиканець не гребував навіть ударами нижче пояса, яких експерти потім нарахували аж 41! Незважаючи на це, з Солідо не зняли жодного очка і віддали йому перемогу. Це рішення обурило багатьох глядачів і любителів спорту. Але Василь не здався.
Після того як Салідо піднявся до більш високої вагової категорії, Ломаченко став одним з основних претендентів на вакантний титул чемпіона світу. Протистояти Василю повинен був перший номер рейтингу WBO американець Гері Расселл-молодший, на рахунку якого було 24 виграшних бої без жодної поразки. Що примітно, Расселл, як і Ломаченко, визнавався найперспективнішим боксером року за версією журналу «The Ring» (у 2011 році). Поєдинок пройшов на підвищених швидкостях з невеликою, але стійкою перевагою Василя. Українець переміг і здобув таки пояс чемпіона WBO.
Далі серед його суперників значилися Чонлатарн Пірійяпіньо, Ромуло Коасіча, Гамальеро Родрігес, Роман Мартінес, Джейсон Соса, Гільєрмо Рігондо, Ніколас Уолтерс, Мігель Марріага, Хорхе Лінарес, Баходіржон Султанов та інші.
Усі ці знакові і видовищні бої зробили з українця справжню світову знаменитість. Якось навіть сам Майк Тайсон (до якого Ломаченко, безумовно, ставиться з великою повагою) назвав його одним із найперспективніших боксерів нашого часу.