Співорганізатор «Odessa Fashion Day»
Розкажіть про свою компанію (вид діяльності). Чому займаєтеся саме цим?
Ми займаємось проектом «Odessa Fashion Day» з 2010 року. До речі, у квітні відбудеться вже 19-та за рахунком подія. Ми допомагаємо молодим недосвідченим дизайнерам знайти свій особистий шлях, навчаємо їх, робимо їх бренди впізнаваними на ринку Одеського регіону та в Україні в цілому. Ми є організаторами конкурсу молодих дизайнерів «Погляд у майбутнє», а також офіційними партнерами всеукраїнського тижня моди «Ukrainian Fashion Week» у нашому регіоні.
Які обставини допомогли вам зрозуміти, що потрібно розвиватися саме в цьому напрямку і чому?
Чесно кажучи — у всьому «винуватий» мій син, авжеж, у гарному сенсі цього слова. Усе своє життя я займаюсь цією справою, та, як кажуть — для себе, для сім’ї, для дітей, але не для заробляння грошей. Для душі. У мене дійсно дуже добре виходило, і тоді мій син запропонував мені перетворити улюблене хобі на справу всього життя.
Як поєднувати кар’єру і сім’ю, щоб завжди залишатися у виграші?
Мої діти вже дорослі — тому мені з цим набагато легше. Коли вони були маленькими – доводилося працювати вдома. Зараз вже мені складно говорити про молодих матусь, про те, як вони поєднують кар’єру із вихованням малюків. Інший час, інші обставини, інші забаганки. Але все одно я стараюсь якомога більше часу проводити з сім’єю, кудись поїхати, провести свята. Сім’я — вона завжди на першому місці.
Якими якостями, навичками потрібно володіти, щоб домогтися успіху?
Треба бути працелюбним, але не працеголіком. Треба дуже любити свою справу, жити нею. Адже ходити на роботу, ненависну тобі, через силу примушуючи себе вставати вранці з ліжка – це не життя, а якийсь жах.
Яких цілей ви хочете добитися в майбутньому?
Авжеж, розвивати свій бізнес. Мені подобається допомагати комусь, допомагати молодим дизайнерам-початківцям. Щоб вони не отримували знання по краплинках, як ми у свій час, а щоб вони приходили, і ми могли їм пояснити, як правильно це робити, навчити, показати на прикладі.
Чи бувають моменти, коли вас покидає натхнення (втрачаєте віру в себе, у свою справу)? Як ви з цим справляєтеся?
Звичайно, бувають, як у всіх, але це не втрата віри в себе і свою справу. Я себе точно ніколи так не почуваю, адже я добре знаю свої сили та можливості. Це більшою мірою якась втома, або ж звичайна апатія.
З таким настроєм мені допомагає справитись моя сім’я. Є кому підтримати, поговорити, обійняти. Але ж бувають і такі випадки, коли кортить побути на самоті. Я дуже люблю в’язати. Якщо хочеться побути наодинці — я беру свою собаку, в’язання, вмикаю телевізор і з задоволенням таким чином проводжу увесь день. Але бажано перед цим попередити, щоб ніхто мені не дзвонив і не турбував.
Хто для вас є найбільш значимою людиною, наставником, прикладом для наслідування?
Це мій син. Я зараз кажу це не як його мама, а просто як стороння людина. Якщо хтось не бачить або не хоче бачити те, ким він є насправді, — мені їх шкода, адже я бачу. Він дійсно такий енерджайзер, він – рушійна сила. Костя дуже багато знає, може дати дійсно слушну пораду, він сильний і мужній, а ще він — дуже гарна людина. Донька в мене теж така пробивна, але з жіночою рішучістю.
Ваша доленосна подія в житті?
У мене ніколи не було якихось переломних моментів. Все завжди йде рівно, гладенько, все добре. Хіба що колись після закінчення школи я вирішила поїхати з маленького містечка у велике місто. Я тоді просто розуміла, що у великому місті можна домогтися більшого.
Що ви цінуєте в людях найбільше?
В людях я багато чого ціную. По-перше, це чесність, по-друге — працелюбність, коли люди дійсно люблять свою справу. По-третє, я просто ціную в людях усі людяні якості. Просто навіщо робити щось погане — адже творити добро — куди приємніше!
Найскладніше рішення, яке вам доводилося приймати?
Взагалі, я усі свої рішення приймаю дуже швидко. Та з іншого боку, мабуть, на тлі якихось рис мого характеру, я опрацьовую все на декілька кроків вперед. Мені вдається все швидко прорахувати, усі ймовірні варіанти розвитку подій, усі ситуації. Але при цьому я є людиною, легкою на підйом.
Цитата: «Треба бути працелюбним, але не працеголіком»