Депутат, засновник «Благодійного фонду Людмили Станіславенко
Розкажіть про свою компанію (вид діяльності). Чому займаєтеся саме цим?
Я – депутат Вінницької обласної ради, голова комісії з питань освіти, культури, сім’ї та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини, президент і засновник благодійної організації «Благодійний фонд Людмили Станіславенко».
Існує прекрасний вираз: благодійність – це квиток в один кінець. Я придбала його дуже давно. Адже почала допомагати дітям, які опинилися в дитячому будинку, будучи ще школяркою. Тоді ми з сім’єю приносили їм речі, іграшки і просто проводили з ними час. Тоді я зрозуміла, що є люди, які позбавлені найголовнішого – сім’ї. З віком я все більше усвідомлювала, що хочу допомагати тим, хто цього потребує.
Свій трудовий шлях я почала у Вінницькому онкодиспансері. Потім були благодійні проекти – акції, флешмоби, конкурси тощо. Я ніколи не вважала це роботою або навантаженням – це мій спосіб життя, який приносить задоволення.
Адже так приємно дивитися в очі людям, які отримали те, чого вони потребували.
Які обставини допомогли вам зрозуміти, що потрібно розвиватися саме в цьому напрямку і чому?
Мій девіз по життю – ні дня без добрих справ. Коли ти починаєш допомагати нужденним людям, зупинитися складно, адже часто проблема вимагає комплексного підходу. Займаючись благодійною діяльністю, я відчула, що іноді рішення лежить у сфері політичної, а не суспільної діяльності. Тоді я і прийняла рішення балотуватися на виборах – спочатку в міську, а потім в обласну ради. Маючи багаторічний досвід роботи з людьми, в депутатському корпусі я зрозуміла, що спільними зусиллями можна досягти кращих результатів, і саме тому в 2016 році я створила благодійний фонд, який сьогодні об’єднує однодумців.
Як поєднувати кар’єру і сім’ю, щоб завжди залишатися у виграші?
Я вдячна своїй родині за підтримку і розуміння. Вони бачать, наскільки для мене важливо те, чим я займаюся. Напевно, наш секрет сімейного щастя – це розуміння, готовність прийти на допомогу і трепетне ставлення до почуттів (думки) одне одного. Мій чоловік, діти та рідні часто є безпосередніми організаторами акцій, вони активно їх підтримують і беруть в них участь.
Якими якостями, навичками потрібно володіти, щоб домогтися успіху?
Для того щоб домогтися успіху, потрібно йти за покликом серця. Коли ти займаєшся своєю улюбленою справою, ти готовий приділяти їй 24 години на добу.
Яких цілей ви хочете досягти в майбутньому?
Планів і завдань, які я повинна вирішити, у мене багато. Мені хочеться, щоб люди об’єднувалися навколо допомоги тим, хто цього потребує.
Чи бувають моменти, коли вас залишає натхнення (втрачаєте віру в себе, у свою справу)? Як ви з цим справляєтеся?
Спілкуючись з людьми і вислуховуючи їхні проблеми, я відразу починаю шукати шляхи їх вирішення. Природно, я жива людина та іноді втомлююся, але варто пару годин відпочити вдома, почитати книгу або зайнятися іншими справами, як одразу розумію, що не можу сидіти склавши руки.
Хто для вас є найбільш значимою людиною, наставником, прикладом для наслідування?
Ще раз повторю, що найцінніше і найважливіше для мене – моя сім’я. Я шалено дорожу цими людьми, люблю їх і ціную. Наставником стала мама, яка показала, що для того щоб допомагати, потрібно всього лиш бажання.
Ваша доленосна подія в житті?
Насправді доленосною подією у своєму житті я можу назвати зустріч зі своїм чоловіком. Після цього моє життя знайшло нові фарби. Ми створили прекрасну сім’ю, виховали двох чудових дітей. Я сміливо можу сказати, що поруч з ними я щаслива – вони дають мені сили йти вперед, вони моя підтримка та опора.
Чим ви любите займатися у вільний час?
Свій вільний час я проводжу з рідними. Тихі вечері в сімейному колі, спільні прогулянки вулицями улюбленого міста, спільні походи на свята і подорожі – саме так я проводжу свій вільний час.
Що ви цінуєте в людях найбільше?
У людях я ціную щирість.
Які книги вплинули на ваш світогляд?
Мої уподобання досить різноманітні, а бібліотека, незважаючи на відсутність вільного часу, постійно збільшується. Для мене книга – це не тільки робота над собою, але і спосіб відпочити. Віддаю перевагу духовній літературі, проте не рідше моя колекція поповнюється книгами з психології. Звичайно, поза моєю увагою не залишаються і класичні твори. Говорячи про авторів, чиї роботи я завершила читати недавно, можна відзначити Айн Ренд з неперевершеним романом «Атлант розправив плечі», Пауло Коельо «Заїр», «Алхімік», Ірвіна Ялом «Брехун на кушетці», Януша Леона Вишневського «Самотність в мережі» , Фредеріка Бакман «Друге життя Уве». Усі автори абсолютно різні, проте вони допомагають розвиватися і розуміти реалії сьогоднішнього дня.
Як змінився ваш погляд на себе і на світ за останні 10-20 років?
Я дуже самокритична і постійно вчуся чомусь новому, вдосконалююсь. Сьогодні впевнена в тому, що тільки спільними зусиллями нам вдасться домогтися успіху.
Що вас надихає щодня йти вперед?
Розуміння того, що моя робота приносить користь суспільству. Адже коли ти робиш щось хороше, ти бачиш справжні емоції і відчуваєш від цього радість. Я люблю здійснювати маленькі мрії людей.
Цитати: «Ні дня без добрих справ»
«Найцінніше і найважливіше для мене – моя сім’я. Я шалено дорожу цими людьми, люблю їх і ціную»