Телеведучий, актор, автор, громадський діяч, волонтер з активною громадською позицією.
Розкажіть про свою компанію (вид діяльності). Чому займаєтеся саме цим?
Гумор у мене в крові. Починалося все, як і в багатьох, зі шкільних вистав, а потім КВН. Понад 15 років тому зі своєю командою «Тернопільська особлива» ми вперше приїхали до Дніпра. Працював під псевдонімом «Тернопільський Сірий» на «Радіо Тернопіль». Потім у 2004 році пройшов кастинг на роль ведучого телепрограми «Було ваше — стало наше». Спробувавши на смак роботу на теліку, почав активно розвиватися в цьому напрямку. Зараз я займаюсь акторством, продовжую розвивати моє дітище – гумор-шоу «Вар’яти».
«Страсті за Ревізором» – це ток-шоу. «Вар’яти» – це гумор-шоу. «Національний відбір на Євробачення» – це музичне дійство. Усі ці дуже несхожі між собою проекти мають один спільний знаменник – ведучого. І той хлопець ніби непогано справляється з роботою. До біса скромність. Так, у мене 3 нагороди премії «Телетріумф»! Дякую глядачам за рейтинги, колегам – за підтримку, дружині – за терпіння, телеакадемікам – за оцінку! Піду ще трохи попрацюю.
Які обставини допомогли вам зрозуміти, що потрібно розвиватися саме в цьому напрямку і чому?
З дитинства я розумів, що буду знаменитим. Так мені і мама казала.
З чого потрібно починати, щоб домогтися успіху?
Треба хоча б почати. Лежачи на дивані справи не робляться. Мріяти треба більш масштабно і, авжеж, вчитися і ще раз вчитися, особливо на своїх помилках.
Якими якостями, навичками потрібно володіти, щоб домогтися успіху?
Треба бути трішечки наглим, в гарному сенсі цього слова. Не боятися сперечатися з самим собою, бути впертим і наполегливим.
Яких цілей ви хочете добитися в майбутньому?
Мені часто говорять, що треба йти в президенти, адже я бачу нашу Україну квітучою розвиненою державою, у мирі, в родині кращих європейських країн.
А щодо особистих планів — це подальша наполеглива праця, розвиток «Вар’ятів». Не хочу заздалегідь розповідати про всі свої плани, аби не наврочити.
Чи бувають моменти, коли вас покидає натхнення (втрачаєте віру в себе, у свою справу)? Як ви з цим справляєтеся?
Буває так, що приходжу додому, бух на диван – і усе, виключає. Але полежу так трохи – і ніякої втоми. Через часті зйомки не завжди можу провести стільки часу з сім’єю, як мені б того хотілось. З ними я відпочиваю і відновлююсь.
Хто для вас є найбільш значимою людиною, наставником, прикладом для наслідування?
Не створи собі кумира – ось я і не створюю. Від оточення завжди є що взяти і чому повчитися, і зазвичай – не тільки поганому.
Найскладніше рішення, яке вам доводилося приймати?
Я чоловік, тож кожен день приймаю якісь рішення. Деякі даються доволі складно, але нічого такого надприродного.
Ваша доленосна подія в житті?
Перший кастинг, який я пройшов на роль ведучого «Було ваше — стало наше». Коли спробував себе на телебаченні — зрозумів, що це моє!
Що ви цінуєте в людях найбільше?
Щирість, небайдужість, інтелект. Дратує, коли більшість, замість того щоб посильно допомогти, просто відвертають обличчя і закривають очі. Це якось не по-людськи.
Який сценарій прийняття рішення вам найближчий: вирішувати швидко чи кілька разів все зважити і обдумати?
Усе залежить від того, яка задача стоїть переді мною. Колись треба все зважити, сто разів обмусолити, проробити стратегію. А іноді — швидкість в пріоритеті.