Музикант, телеведуча, Народна артистка України
Розкажіть про свою діяльність. Чому займаєтеся саме цим?
Музикант, композитор, журналіст, телеведуча, професор кафедри кіно-і телемистецтва Інституту журналістики Київського Національного університету.
Коли я виходжу на сцену і оголошують «Народна артистка України Марія Бурмака», то глядач бачить роботу великої кількості людей – це музиканти, звукорежисери, менеджмент, стиль і візаж. Якщо ви бачите кліп, то це і режисери, і оператори, і постановники. А моя телевізійна програма «Культекспрес», яка виходить на телеканалі Еспресо, – це теж робота групи людей. Зі мною працює багато людей, я — вершина айсбергу.
Які обставини допомогли вам зрозуміти, що потрібно розвиватися саме в цьому напрямку і чому?
Придумувати мелодії я почала в дуже маленькому віці, вірші – також.
Музична школа з класу гітари. Бажання розвиватись. Вразливість до почуттів. Цікавість до життя. Усі ці якості не дають мені зупинятись як в музиці, так і в журналістиці.
Як поєднувати кар’єру і сім’ю, щоб завжди залишатися у виграші?
Мій рецепт – це радіти тому, що в тебе є. У всіх різні долі і різні обставини. У стосунках людей найважливіше – це любов і розуміння одне одного, тоді є і підтримка одне одного в професійному розвитку. А в професіі і в кар‘єрі все одно важливо залишати місце для особистого. Це так важливо знати, що комусь небайдужі твої успіхи. Хтось чекає тебе і може зігріти своїм теплом.
Якими якостями, навичками потрібно володіти, щоб домогтися успіху?
Бути професіоналом в тому, що ти робиш. Це і навички, і вміння, і досвід. Дуже важливим є витримка, вміння тримати себе в руках і підніматись після програшу.
Яких цілей ви хочете добитися в майбутньому?
Якщо говорити про музику, то в мене багато написаних пісень, я пишу далі. Моє бажання –записувати, знімати кліпи, давати концерти, бути цікавою людям. Тому моя мета – якнайдовше бути в музиці, бо це приносить мені щастя.
Чи бувають моменти, коли вас покидає натхнення (втрачаєте віру в себе, у свою справу)? Як ви з цим справляєтеся?
Це буває, як і у кожного. Але це і є життя. Є місце для радісних подій, є втрати, є успіх, є невдачі. І треба розуміти, що найголовніший успіх часто не є видимим. Це нерідко вміння тримати удари долі, залишаючись достойною людиною.
Для мене головний рецепт – не зупинятись. «Щоб пливти, треба пливти». І ще важливим є усвідомлення, що життя не є картинкою з інстаграму. Воно складніше і багатогранніше.
Хто для вас є найбільш значимою людиною, наставником, прикладом для наслідування?
Є прекрасні музиканти світу, котрі для мене як приклад того, що музика є важливим месседжем світові, що музикою можна робити світ кращим. Це Стінг, це і Боб Ділан, і Ерік Клептон. Дуже багато чому мене навчили мої мама і батько, а я намагаюсь бути таким прикладом і підтримкою для своєї доньки, своїх рідних, друзів. Та і для всіх, хто мене слухає і любить.
Ваша доленосна подія в житті?
Народження моєї дочки.
Чим ви любите займатися у вільний час?
Гуляти по парку. У Києві це Труханів острів чи Музей під відкритим небом Пирогово. В Одесі це була би «траса здоров’я». Люблю зустрічатись із друзями. Дивитись хороше кіно. І грати на гітарі.
Що ви цінуєте в людях найбільше?
Вміння любити, порядність, моральні принципи, внутрішню силу і здатність тримати удар.
Найскладніше рішення, яке вам доводилося приймати?
Я часто приймаю складні рішення. Найскладніше – в особистому житті. Але що вирішено, то вирішено, не люблю оглядатись назад.
Які книги вплинули на ваш світогляд?
Філософія Григорія Сковороди, такі його вислови, як «нужность не трудна, трудность не нужна», «нужное тебе найдёшь ты сам в себе». Твори Юрія Андруховича, поезія Сергія Жадана. З останнього прочитаного сподобався «Щиголь» Донни Тарт і «Джерело» Дена Брауна.
Що зробило вас сильною?
Насправді я не вважаю себе сильною, хоча так багато кому здається. Просто в житті було багато подій, коли треба було тримати удар і сподіватись лише на себе. До того ж, я з підліткового віку виховувала в собі силу волі – це дуже допомагає вистояти, коли важко.
Як змінився ваш погляд на себе і на світ за останні 10-20 років?
Можливо, я стала менш вразливою і дійсно стала сильнішою. Що ж стосується емоцій, почуттів, моральних принципів, то мені здається, що я і не змінилась з 18 років. В мене таке ж уявлення про світ, про любов, про справедливість. І я так само вважаю життя прекрасним.
Що вас надихає щодня йти вперед?
Музика і все, що з нею пов‘язане. Написання пісень, робота з музикантами, репетиції, зйомки, концерти. Тому що музика – це емоціі, це душа і бажання щось сказати світу. Ну і, звичайно, любов і тепло близьких та друзів.
Цитата: «Дуже багато чому мене навчили мої мама і батько, а я намагаюсь бути таким прикладом і підтримкою для своєї доньки, своїх рідних, друзів. Та і для всіх, хто мене слухає і любить»