Засновниця «FaceCode», візажист-стиліст.
Розкажіть про свою компанію (вид діяльності). Чому займаєтеся саме цим?
Засновник студії макіяжу та стилю «FaceCode», візажист-стиліст, бровіст, імідж-дизайнер, член Міжнародної асоціації стилістів.
У студії «FaceCode» ми робимо усе, що пов’язано із зовнішністю: макіяж, зміна стилю, зачіски, робимо погляд більш виразним завдяки різним процедурам для вій та брів. Я естет, тож усе в житті люблю робити гарним. І я завжди намагаюся (до макіяжу) провести small talk, щоб зрозуміти настрій людини, її улюблені кольори, її звички. І саме це бажання робити жінок ще гарнішими та красивішими, а від того – і щасливішими, надихає мене займатися своїм ділом. Я завжди підкреслюю їх особистість макіяжем чи зміною стилю. Так приємно бачити цей вогонь у прекрасних жіночих очах, коли за якусь мить змінюється і осанка, і погляд, і усмішка. Якщо жінка прийшла до нашого салону Принцесою, то ми зробимо її Королевою!
Які обставини допомогли вам зрозуміти, що потрібно розвиватися саме в цьому напрямку і чому?
Це дуже довга історія. Я зрозуміла це з самого дитинства. Я вдячна моїм батькам та бабусі за те, що завжди мене підтримували і показували найкрасивіше в світі. Жінки в моїй родині мають аристократичне походження. А стиль… він, якщо можна так сказати, виховується з дитинства. Мене вчили завжди бути жінкою – носити красиві речі, робити легкий повсякденний макіяж, прикрашати себе аксесуарами (з дитинства люблю вишукані каблучки та броші). І мені здається, що я народилася с пензликами в руках – спочатку я писала картини (і навіть зараз теж іноді пишу для друзів), а потім почала використовувати косметику і робити макіяж та зачіски усім знайомим.
Як поєднувати кар’єру і сім’ю, щоб завжди залишатися у виграші?
Потрібно чітко розуміти: є сім’я, а є кар’єра. Вдома треба залишати усі робочі справи за лаштунками. Тому що саме вдома можна відновлюватися та з новими силами та натхненням створювати нові ідеї, щоб робити жінок щасливими.
Якими якостями, навичками потрібно володіти, щоб домогтися успіху?
Вважаю, що потрібно завжди робити усе щиро і з любов’ю, відверто та на повну, віддаватися своїй справі та завжди ставити собі цілі. Треба кожен день намагатися та прагнути стати кращим, ніж учора, і йти до мети.
Яких цілей ви хочете добитися в майбутньому?
Хочу вийти на світовий рівень. Маю на увазі свою школу стилістів-візажистів. Сьогодні я націлена на вдосконалення своїх професійних навичок (я щорічно підвищую свій професійний рівень у різних найкращих школах Європи), щоб ділитися зі студентами, передавати їм навички. Хочу також розвивати напрямок «мейкап» в Україні у найефективнішому сенсі, адже в Україні найвродливіші та найталановитіші жінки. Хочу, щоб моїх студентів з України з гордістю зустрічали у всіх країнах світу.
Чи бувають моменти, коли вас покидає натхнення (втрачаєте віру в себе, у свою справу)? Як ви з цим справляєтеся?
Зрозуміло, що за 15 років у професії бували різні часи, обставини та емоційні спади, тому що я, як і всі творчі люди, живу емоціями. Іноді здається, що немає ідей, що б такого нового запропонувати клієнтам. Але це буває дуже рідко, тому що в мене найкращий тил – моя родина, кохана людина та друзі, які завжди підтримують. Часом вистачає навіть погляду, чашки ароматного чаю чи обіймів. Щоб підтримувати своє натхнення, я багато подорожую різними містами. Люблю вивчати нові міста, ходити вузькими вуличками, де нема туристів. Я обожнюю літати. Саме в небі до мене приходить багато різних ідей.
Є в моєму житті ще одна важлива річ – спорт. З дитинства я займаюся бігом та легкою атлетикою. Це круто знімає стрес та підіймає настрій: шість днів на тиждень я проводжу в спорт-залі або на пробіжці.
Хто для вас є найбільш значимою людиною, наставником, прикладом для наслідування?
Наставником для мене були і будуть ТОП-стилісти, візажисти. Моя мрія – зустрітися з Пет Макград, Боббі Браун та, звісно ж, попрацювати з ними.
Ваша доленосна подія в житті?
Вона попереду.
Що ви цінуєте в людях найбільше?
Щирість, вміння дивитися на світ очами дитини і оптимізм.
Найскладніше рішення, яке вам доводилося приймати?
По-перше, як зробити програму навчання для студенів базового курсу не такою об’ємною (мені завжди хочеться дати більше). По-друге, вирішити, поїхати у відпустку чи все ж ні.